Сьогодні ми вшановуємо жертв Голодомору — мільйонів невинних людей, знищених штучним голодом. Це трагедія, яка болить у серці кожної української родини, рана, що досі нагадує: зло не має права повторитися.
Ми запалюємо свічку пам’яті — маленьке світло, яке промовляє більше за слова. Світло, що єднає нас із тими, кого забрали страшні 1932–1933 роки, і зміцнює нашу віру в правду та свободу.
Пам’ятаємо. Єднаємось. Живемо — за них і заради майбутнього України. 
