Минає річниця з дня загибелі випускника Олександра ТАРАСЕНКА… 
Олександр Тарасенко пішов добровольцем до війська у другий день повномасштабного вторгнення. 
Служив у 59-й окремій штурмовій бригаді імені Якова Гандзюка. Неодноразово відзначався командуванням за мужність та відданість Україні. 
4 квітня серце Захисника не витримало тяжких наслідків війни…
Олександр народився 1969 року в Краматорську, згодом родина переїхала до Вінниці. Закінчив 29-ту школу, Немирівський будівельний технікум, а згодом — Київський національний університет будівництва і архітектури. 
Працював у будівельно-випробувальній лабораторії “Вінницягазу”, пізніше — на меблевому виробництві.
Олександр був люблячим батьком і турботливим сином.
Виховав двох синів, допомагав матері, разом із другою дружиною ростив доньку та онуку. 
Світла пам’ять Герою…
Низький уклін за мужність і відданість Україні…
Щирі співчуття рідним і близьким…
Герої не вмирають…