Сьогодні у нашому ліцеї відбулася акція вшанування пам’яті дітей, чиї життя забрала війна. Ініціатором заходу стало учнівське врядування ліцею, яке запропонувало особливий спосіб нагадати всім дорослим про найцінніше — право кожної дитини на життя.
Учні створили малюнки із закликом до миру. На них не було підписів. Символічно. Адже ці роботи ніби промовляли від імені тих дітей, які вже ніколи не зможуть взяти до рук олівці, намалювати сонце, свій дім, родину чи безхмарне небо…
Кожен малюнок став тихим голосом дитинства, яке обірвала війна. Голосом, що просить лише про одне — мир. Безпечне завтра. Можливість жити, мріяти, дорослішати.
Ми схиляємо голови перед пам’яттю маленьких українців, чиї серця перестали битися занадто рано. Їхні мрії залишилися нездійсненими, їхні імена назавжди вписані в нашу пам’ять і в біль усієї України.
Нехай дитячий сміх завжди перемагає вибухи. Нехай жодна дитина більше не стане жертвою війни.
Світла пам’ять усім дітям, яких забрала війна.
Пам’ятаємо. Сумуємо. Не пробачимо.
