Минає два роки з дня загибелі нашого випускника — Вадима Романова, Героя, який віддав своє життя за Україну, за наше сьогодення і майбутнє.
Час не лікує втрату. Він лише вчить жити з болем, який стає тихішим, але не зникає. За ці два роки Вадим не став далі — він став частиною нашої пам’яті, нашої історії, нашої совісті.
Для шкільної родини він назавжди залишиться учнем Ліцею № 29 — щирим, справжнім, світлим. Для України — Захисником, який без вагань став на її оборону. Для рідних — сином, близькою людиною, любов якої не має часу.
Сьогодні ми схиляємо голови у мовчанні в знак пам’яті й дякуємо за подвиг, який неможливо виміряти словами.
Щирі співчуття рідним!