З глибоким сумом і болем повідомляємо про загибель Захисника України — Руслана Лозана.
Руслан Лозан, житель Вінницьких Хуторів, був людиною честі, мужності та великого серця. Ще у 2015 році він став на захист України, півтора року боронив нашу державу в зоні АТО/ООС. Із початком повномасштабного вторгнення знову без вагань повернувся до лав Збройних сил України.
Служив у 5-му спеціальному відділі Військової служби правопорядку, а згодом — у складі 116-ї окремої механізованої бригади. Як солдат-сапер інженерних військ виконував бойові завдання на Харківщині. Після поранення пройшов реабілітацію та знову повернувся до побратимів, бо не міг залишитися осторонь боротьби за Україну.
8 травня поблизу села Синьківка на Харківщині життя Героя обірвалося…
Руслан народився 28 січня 1979 року в селі Десна. Навчався у 29-й школі міста Вінниці, згодом закінчив Вінницький політехнічний технікум. Працював на підприємстві з виготовлення трансформаторного обладнання. Разом із дружиною виховав двох синів.
«Руслан був доброю людиною, гарним сім’янином та хоробрим воїном. Він усіх хотів захистити, усім допомогти…» — згадує дружина Тетяна.
Він мріяв про мир, про подорожі, про тихі дні з вудочкою біля рідної водойми… Але віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за наше майбутнє, за спокій кожного з нас.
Світла пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам.
Вічна слава і вдячність Захиснику України Руслану Лозану.