З глибоким сумом і невимовним болем схиляємо голови у скорботі за Героєм — Олександром Осадчуком, який віддав своє життя за Україну. 
Олександр народився 30 березня 1989 року у Вінниці. Навчався у 29-й школі, здобув робітничий фах у Центрі професійно-технічної освіти №1, проходив строкову службу у ВМС. Після армії працював у будівельній сфері, займався монтажними та оздоблювальними роботами. Був людиною праці, відповідальності та великого серця.
Найбільшою цінністю для нього була родина. Він піклувався про батьків та сина, залишаючись для них надійною опорою навіть тоді, коли сам перебував на фронті.
«Ніякої фізичної роботи не цурався, за все брався…» — згадує батько Героя. Саме таким і був Олександр: щирим, сильним, турботливим, готовим допомогти у будь-яку хвилину.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр став до лав захисників України. Служив у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони, був кулеметником і зенітником. Боронив українську землю на харківському напрямку, виборюючи свободу та незалежність для кожного з нас.
Після одного з боїв Олександр вважався зниклим безвісти… Та згодом родина отримала страшну звістку — воїн загинув.
Світла пам’ять мужньому Захиснику, який до останнього подиху залишався вірним Україні та своєму народу. 
Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам. Розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами.