З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів України, долею одягнених у солдатські шинелі.


Через 33 роки з дня виводу військ, ми перегортаємо сторінки Афганістанської війни, яка й сьогодні нагадує про себе незагоєнним болем згорьованих родин, що втратили своїх синів, нагадує муками та стражданнями тих, хто пройшов через неї й залишився живим.
Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи…
З метою вшанування учасників бойових дій на території інших держав у ліцеї пройшов захід “Афганістан-незагоїна рана” і зустріч з ансамблем Вінницької міської спілки ветеранів Афганістану “Перевал”
