Сьогодні до вшанування 80-річчя «Волинської трагедії» відбулось засідання круглого столу студентів та викладачів ДонНУ ім. В. Стуса історичного факультету та учнів 10-х, 11-х класів нашого ліцею на тему: «Волинь 1943: трагедія двох народів».
Під час зустрічі було приділено особливу увагу фаховим дослідженням та оцінкам подій, щоб наше незнання не було благодатним ґрунтом для спекуляцій політиканів і ворожнечі.
Події на Волині 1943 року – це той епізод в історії українсько-польських відносин, з приводу якого поляки і українці дотримуються різних думок, і він не може об’єднати два народи.
“Невідомо, яка кількість поляків – жінок, дітей і чоловіків – була буквально вирізана тими селянами, які кинулися на них під місцевим керівництвом УПА, – зазначив професор. – З іншого боку, на цій же території, на Волині, впродовж багатьох років вирізали українські сім’ї – ще до нападу Гітлера на Польщу, в 1940-42 роках”.
“Коли поляки у 1923 році офіційно, легітимно набули права на Галичину, вони зобов’язалися – і це було записано у польській конституції – надати українцям усі права для розвитку своєї культури, – нагадав історик. – Але нічого цього не було зроблено. Виник колосальний конфлікт, так звана “пацифікація”, коли польська армія пішла в українські села і почала пороти селян так, як це робили російські жандарми у XIX столітті. Так народилася ОУН”.
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.